Публікації

Показано дописи з грудень, 2024

«І знову ти, і знову поруч…»

Зображення
  Сайт  "Ранкове місто " вмістив чергову літературну сторінку літоб’єднання "Степ"  30 груд. 2024 10:48   48    Мистецтво, література Побачив світ 101-ий випуск "Стежини"  Сторінка Кіровоградського обласного літературного об’єднання «Степ» ім. Віктора Погрібного Відповідальна за випуск: Ольга  Полевіна Олександр Архангельський « І знову ти, і  знову поруч…» Пам’яті Богдана  Весоловського  та Ірени  Яросевич  (Ренати  Богданської )  присвячується І знову ти ,  і  знову  поруч –  /  у серці зболенім моїм…   От причепилося!.. І не відстане, поки не прозвучить у чиємусь виконанні під акомпанемент хоча б мого акордеона. І так завжди, усі ці роки, з часів юності, коли з друзями грав у оркестрі, писав пісні, які із захватом підхоплювала публіка. На той час на далекій батьківщині тотально переважала польська естрадна музика. Але ж ми зуміли переламати ситуацію! І вже з естради звучали н...

Чарівне горище досі в моєму серці...

Зображення
  Газета "Народне слово" продовжує публікувати розділи книги "Секрети сюжетів" авторів із Кіровоградського обласного літературного об'єднання "Степ" ім. В. Погрібного до 85-річного ювілею організації                          Олена Трибуцька   Коли почала писати цю творчу біографію, дивно, але не виникало запитання – з чого ж почати? Відразу на думку приходить дитинство. Бо саме тоді Книга впевнено і назавжди увійшла в моє життя. Чомусь найбільше згадую свої втечі на горище дідусевої та бабусиної хати, де серед різних таємничих предметів лежали книжки. Вони цікавили мене найбільше. Доволі рано навчившись читати, я читала все поспіль – від українських та російських казок до агрономічних довідників. То було моє улюблене місце – запилене горище, де снували павутину павуки і пахло старим мотлохом. Місце сили, де я відчувала себе причетною до якоїсь глибокої, неосяжної таїни, яка поставала зі сторінок старих книжок і...

Гарної долі однісінькій доні...

Зображення
  Газета "Народне слово" продовжує публікувати розділи книги "Секрети сюжетів" авторів із Кіровоградського обласного літературного об'єднання "Степ" ім. В. Погрібного до 85-річного ювілею організації                               Людмила Юферова   . Свій день народження, 18 березня 1959-го року, я не пам’ятаю. Зовсім не пам’ятаю. Моя найдобріша у світі мамуся Галинка розповідала, що то був сонячний і дуже теплий березневий день у найріднішій Добровеличківці. І вона тоді загадала своїй однісінькій доні таку ж гарну долю. Але… Не так сталося, як гадалося. Та треба зазначити, що моє дитинство було щасливим і сонячним. Я насолоджувалася любов’ю мамочки та бабусі Вустини у селі Василівка, що за 3 км від райцентру. А ще дідівське село називали Дрибушівкою – від прізвища пана Дрибушевського, якому в наших краях імператриця Катерина ІІ виділила землю для ведення сільського господарства. Батько Леонід Юфер...

"Мама читала з великої старовинної книги"...

Зображення
  Газета "Народне слово" продовжує публікувати розділи книги "Секрети сюжетів" авторів із обласного літературного об'єднання "Степ" ім. В. Погрібного до 85-річного ювілею організації.  Людмила Ніколаєвська Знайти себе   Сьогодні, коли позаду велике цікаве життя і так багато часу для спогадів і роздумів, я часто замислююся, звідки в мені такий потяг до творчості, який, власне, і допоміг зробити мою долю щасливою. Погодьтеся, якщо людина знайде своє місце в житті, якщо те, чим вона займається, покликання – то справжнє щастя. Своє місце в житті мені довелося шукати досить довго. Спочатку після школи я працювала на Кіровоградському агрегатному заводі контролером, хоча в цьому, відверто кажучи, нічого не розуміла. Потім – вступ до медичного технікуму і робота медсестрою, а от справжнє омріяне покликання, яке, очевидно, жило в мені змалечку, прийшло несподівано. Скрутний час, повоєнний. Маленька білява дівчинка з захопленням слухає казку, яку їй читає м...