Кіровоградське обласне літературне об’єднання "Степ" імені Віктора Погрібного

  «Українська мати і війна» (хроніки сьогодення)   Нинішня війна торкнулася кожного. Війна, яка ніяк не закінчується всупереч здоровому глузду. Божевілля… Війна – не наш вибір. Ми – змушені. І ми – боремося. Чи потрібно писати про війну? Необхідно. Це святий обов’язок письменника, бо література про війну – більше, ніж художній твір. Це – історія, яку потрібно донести до прийдешніх поколінь. Так, війна торкнулася кожного. Але найбільш – жінок-матерів. Бо невідомість, постійна тривога, тремтіння від телефонного дзвінка (а раптом страшна звістка!) – жахлива катівня, яка є невід’ємним атрибутом побуту війни. Як жити далі, коли приходить звістка про загибель дитини?.. Провалитися в небуття, догнати його в тій прірві, віддати своє життя взамін його?! Тільки це неможливо… Залишається жити з раною в серці, рятуватися роботою, намагатися знайти притулок своїй невикористаній любові… Хтось іде на війну. Хтось стає волонтером, знаходить в цьому порятунок, хтось тихо вмирає кожного дня, ...

  Сайт "Ранкове місто" надрукував 119-й випуск "Стежини"-літературної сторінки "Степу" Побачив світ 119-ий випуск "Стежини" Сторінка Кіровоградського обласного літературного об’єднання «Степ» ім. Віктора Погрібного Відповідальна за випуск: Ольга Полевіна Текст підготував: Олександр Архангельський Ольга  Полевіна . Третя дочка (переклад Олександра Архангельського) Так, дочки в мене!.. З ними не горюю. І доктор, й кандидат є серед них.… Листа пришлють – так я рядки цілую. Ой, донечки!.. Немає вам ціни. «Матусенько, ти як живеш, рідненька? О, за тобою як сумую я!.. Приїхать хочу, згадую частенько. Не випада… Робота, дім, сім’я Весь час мій забирають – без остатку, А сили і здоров’я – й поготів. З курорту я, можлива пересадка, Тоді заїду вже на кілька днів». Зі старшою не бачились два роки. Столиця. Не близький шлях звідтіля. Середня – та була вільніша поки, Навідувалась часто. Внук-школяр, Свекруха, чоловік, сім’я, робота… Але ж листи за душу ой бер...

    Нагороджена книжка  "Смертельний соль-дієз"-це збірка воєнних віршів, щоденників, повістей, оповідань та новел, написаних виключно письменниками з Кіровоградського/Кропивницького  обласного літературного  о б'єднання   "Степ" імені Віктора Погрібного.  Книга витримала два видання.

                            Пригодницькі, ліричні,  хорорні, любовні, фантастичні, нуарні, детективні  оповідання увійшли  до 13-ї книжки "Степу" під назвою "Шепіт чужих дахів". Дія кожного твору відбувається у старому будинку. Збірка розходиться світом ще до початку її офіційних презентацій! Ось що повідомила  авторка одного з оповідань із цієї книжки: Сьогодні дочитала нашу книжку. Мені сподобалися  усі оповідання. Кожне цікаве по- своєму. Я вже розіслала своїм рідним та друзям в  Болгарію, Київ, Умань, Шполу, Францію, Немішаєво, Христинівку, Олександрівку Кіровоградської області, Варшаву, Німеччину, внукам , дітям, друзям в Кривому  Розі. Світлана Зіноватна

 

  Інформацію про "Степ" опублікувала "Українська літературна газета" Тринадцяту книжку показало читачам кропивницьке літоб’єднання “Степ” 06.03.2026 “Творчі плани безмежного “Степу–”так називалася літературно-музична зустріч, що відбулася у бібліотеці №14  м. Кропивницького(мікрорайон Стара Балашівка).  Читачі і автори   з літоб’єднання “Степ”  зібралися з нагоди всесвітнього дня письменника. Безмежний “Степ”–це не тільки метафора,а й  певною мірою відображення реальних здобутків  літоб’єднання.  У цій бібліотеці оформлено спеціальну вітрину “Степу”, у якій уже тісно від експонатів.  Роз’єднані війною та відстанями  степівчани   настільки успішно гуртуються через Інтернет, що  з кінця  2022 -го випускають по три книжки щорічно. Це здебільшого колективні збірки повістей і оповідань, до деяких видань включені і вірші, есеї, рецензії, спогади  та документальні хроніки. Новели степівчан також увійшли до кількох ...