Кіровоградське обласне літературне об’єднання "Степ" імені Віктора Погрібного

  Олександр Антоненко, Олександр Архангельський, Ніна Даниленко, Тетяна Микитась, Ольга Полевіна, Олена Трибуцька -оповідання цих письменників зі "Степу" увійшли до книжки "Українська мати і війна"(міжнародний проєкт).  Статтю про цю книжку та інші видання "Степу" надркував сайт "Ранкове місто" «Українська мати і війна» (хроніки сьогодення)  30 бер. 2026 13:29      Мистецтво, література Нинішня війна торкнулася кожного. Війна, яка ніяк не закінчується всупереч здоровому глузду. Божевілля… Війна – не наш вибір. Ми – змушені. І ми – боремося. Чи потрібно писати про війну? Необхідно. Це святий обов’язок письменника, бо література про війну – більше, ніж художній твір. Це – історія, яку потрібно донести до прийдешніх поколінь. Так, війна торкнулася кожного. Але найбільш – жінок-матерів. Бо невідомість, постійна тривога, тремтіння від телефонного дзвінка (а раптом страшна звістка!) – жахлива катівня, яка є невід’ємним атрибутом побуту війни. Як жити д...

  «Українська мати і війна» (хроніки сьогодення)   Нинішня війна торкнулася кожного. Війна, яка ніяк не закінчується всупереч здоровому глузду. Божевілля… Війна – не наш вибір. Ми – змушені. І ми – боремося. Чи потрібно писати про війну? Необхідно. Це святий обов’язок письменника, бо література про війну – більше, ніж художній твір. Це – історія, яку потрібно донести до прийдешніх поколінь. Так, війна торкнулася кожного. Але найбільш – жінок-матерів. Бо невідомість, постійна тривога, тремтіння від телефонного дзвінка (а раптом страшна звістка!) – жахлива катівня, яка є невід’ємним атрибутом побуту війни. Як жити далі, коли приходить звістка про загибель дитини?.. Провалитися в небуття, догнати його в тій прірві, віддати своє життя взамін його?! Тільки це неможливо… Залишається жити з раною в серці, рятуватися роботою, намагатися знайти притулок своїй невикористаній любові… Хтось іде на війну. Хтось стає волонтером, знаходить в цьому порятунок, хтось тихо вмирає кожного дня, ...

  Сайт "Ранкове місто" надрукував 119-й випуск "Стежини"-літературної сторінки "Степу" Побачив світ 119-ий випуск "Стежини" Сторінка Кіровоградського обласного літературного об’єднання «Степ» ім. Віктора Погрібного Відповідальна за випуск: Ольга Полевіна Текст підготував: Олександр Архангельський Ольга  Полевіна . Третя дочка (переклад Олександра Архангельського) Так, дочки в мене!.. З ними не горюю. І доктор, й кандидат є серед них.… Листа пришлють – так я рядки цілую. Ой, донечки!.. Немає вам ціни. «Матусенько, ти як живеш, рідненька? О, за тобою як сумую я!.. Приїхать хочу, згадую частенько. Не випада… Робота, дім, сім’я Весь час мій забирають – без остатку, А сили і здоров’я – й поготів. З курорту я, можлива пересадка, Тоді заїду вже на кілька днів». Зі старшою не бачились два роки. Столиця. Не близький шлях звідтіля. Середня – та була вільніша поки, Навідувалась часто. Внук-школяр, Свекруха, чоловік, сім’я, робота… Але ж листи за душу ой бер...