Цвіт папороті шукай під горіхом
У Кіровоградській обласні бібліотеці ім. Д. Чижевського відбулася
презентація дитячої книжки «Таємниці старого горіха». Вона вийшла друком у
кропивницькому видавництві «Імекс ЛТД», а незадовго до того була створена електронна
версія.
Неповторний. Ексклюзивний. Незрівнянний. Ці епітети часто вживаються як компліментарне перебільшення, одначе
трапляються випадки, коли вони відповідають дійсності. Це стосується і книжки
«Таємниці старого горіха». Вона справді неперевершена
передусім своєю «біографією».20 авторів з усієї України та за-за кордону
зібралися на одній садибі під розлогим деревом ,перевтілилися в 15 членів
однієї сім’ї віком від 6 до 70 років і розказали
24 веселих, містичних, пригодницьких та інтригуючих історій – а прокоментував їх усі 16- річний Сашко.
Схема складна-а читається все напрочуд легко,
практично ковтається!
Звісно, автори та герої збиралися
не в реалі–їх в одній повісті оселила авторка ідеї та упорядниця Ольга
Полевіна, голова Кіровоградського обласного літоб’єднання Степ ім. В. Погрібного.
Місце дії(дім дідуся і бабусі, куди на літо з’їжджаються діти та онуки)
змальоване з обійстя одного з авторів збірки і редактора альманаху «Степ»
Олександра Архангельського.
Під орудою
Ольги Полевіної писали степівчани, авторами ж з інших областей займалася письменниця з Дніпра Еліна Заржицька.
На
презентації автори зі «Степу» розкрили допитливій публіці історії створення
своїх оповідок і зізналися , з якими думками їх писали. Тетяна Микитась,пригадавши
ризиковані розваги
злодійкуватих друзів свого дитинства, хотіла показати нинішнім дітям, що
їхні дідусі та бабусі колись поводилися не
завжди ідеально. Галина Суржок теж переповіла пригоду зі свого дитинства. Історія
ця мала комічну розв’язку. Але повторити
переживання героїв не побажали б і дорослі читачі! Олена Трибуцька , як і її
герої, теж у шкільні роки рятувала собак
від недобрих людей і хотіла зайвий раз нагадати про неприпустимість жорстокого
поводження з тваринами. Надія Чичкан колись у дитячому таборі не стерпіла хамського
ставлення наставниці, але форму протесту її героїні навряд чи можна рекомендувати для повторення – надто екстремальна . Наталія
Фесенко колоритно і з гумором передала
характерний для підліткового віку інтерес до пошуку скарбів, який іноді справді
завершується знахідками. У моїй історії переплелися в химерний клубок детектив,
кримінал, пригоди і закоханість, а неочікуваним фіналом я продемонструвала, що люди не завжди
такі, якими ми їх тривалий час вважаємо.
Ольга Полевіна написала кілька оповідок.
Про тонкі відтінки перших почуттів між підлітками, про те, як важливо
запам’ятовувати телефонні номери рідних, не вирушати в туристичні мандрівки непідготовленими
і не шукати цвіту папороті у в дрімучому
лісі, бо звідти можна і не вийти…
Збірка «Таємниці старого горіха» презентується в регіонах, де проживають
автори(це, зокрема, Львівщина, Рівненщина, Миколаївщина, Дніпропетровщина,
Одещина), а також активно обговорюється в соцмережах. Там книжку за унікальний спосіб
створення пропонують виставити претендентом на занесення у Книгу рекордів
Гіннесса.
Відеозапис повної версії презентації книжки «Таємниці старого горіха»
можна переглянути тут: https://www.youtube.com/watch?v=jueupsDw7ik
Ніна Даниленко,
прозаїк, член Кіровоградського обласного
літоб’єднання «Степ» імені Віктора Погрібного
