Василь Мошуренко. Номінація на премію Євгена Маланюка. Проза.

-



подання від КірОО НСПУ

Подання на здобуття обласної літературної премії імені Євгена Маланюка в номінації «проза (у тому числі драматичні твори і переклади)» книги Василя Мошуренка «Коріння, або Я – Розумівка» (Кіровоград, «Центрально-Українське видавництво», 2016) від обласної організації НСПУ, прийняте на загальних зборах організації 15 вересня ц.р.
Проза Василя Мошуренка відома окремими творами всеукраїнському читачеві – і через республіканські газети та журнали, і як співавтора кількох антологій, які побачили світ у столиці.
«Автор сповідується у своїй вічній і вірній любові до рідного краю, свого коріння, до земляків з їхніми – начебто простими, а насправді такими непростими,  а то й понівеченими долями. Розповідає він про них дуже цікаво, зворушливо і тепло, щиро переймаючись їхніми бідами, болями й радощами», – це рядки скупої анотації у книзі.
Василь Мошуренко знає життя села й міста, як художник чітко бачить ті соціальні й психологічні зміни, які відбуваються у суспільстві. Він занурений у мовну стихію свого народу. Має чутливу душу й мудру голову. А це й є ті необхідні передумови творення прози художньої і правдивої. Його оповідання хвилюють, що є найпершою і найважливішою ознакою літературного таланту.

Василь Бондар,
голова Кіровоградської обласної організації
Національної спілки письменників України.

Коментарі

Дописати коментар

Популярні дописи з цього блогу

А що там із фейсом у скинутого літературного короля?

-
Зображення
  А що  там із фейсом у скинутого літературного короля?   Не сказати б системно і постійно, але все ж періодично я читаю твори сучасних українських авторів. У поле мого зору потрапило і літературне об'єднання із  міста Кропивницького під назвою  «Степ». Слідами історії з його книжкою «Тенета помсти» навіть написала статтю. Її можна прочитати тут:  https://stepkr.blogspot. com/2022/12/blog-post.html  Тоді склалося враження, що той «Степ» має в себе під боком недругів.Вони хотіли б применшити творчі здобутки студії, але, перепрошую, хотілка чи ще не виросла, чи вже відсохла. А недавно на тому ж сайті, де  друкувався наїзд на «Степ», ця студія була згадана знову. Про неї висловився Василь Бондар, котрий років із двадцять підряд керував у Кропивницькому обласним осередком Національної спілки письменників України.  Його стаття у формі щоденникових нотаток починається так:   «Черговий зразок маргіна...
Read more »

Унікальна книга з участю "Степу" "Чи бачать небеса котів" уже презентується ФОТО

-
Зображення
  ",,,Йому здавалося, що сонце затуляє якась хмарка, ніби птах із широкими крилами кружляє над ним.    Вітер із великої ріки гуляв порожніми кімнатами,світило сонце. Усе було,як завжди. Тільки не було людей..."   Це відгомін  нечутного плачу  уявного будинку, одного з десятків тисяч в Україні, над якими вже третій рік кружляють не тільки птахи...Цей будинок, розітнутий навпіл російською ракетою, став одним із героїв повісті  «Чи бачать небеса котів» ,яка щойно вийшла друком у тернопільському видавництві «Богдан» і вмить стала лідером продажів і хедлайнером профільних мережевих форумів.   Цей твір є проектом унікальним за багатьма параметрами.По-перше    — неордин арна ідея. Її  авторки  і  упорядниці   книжки   Ольга Полевіна(м. Кропивницький) та Еліна Заржицька(м.Дніпро)задумали описати, що відбувалося в кожній зруйнованій квартирі якраз перед фатальним вибухом.По-друге, вражає ексклюзивний підхід до, ...
Read more »

ОСОБЛИВІ ОКУЛЯРИ ДЛЯ «СТЕПУ»

-
Зображення
  ОСОБЛИВІ ОКУЛЯРИ ДЛЯ «СТЕПУ»   Узагалі-то щоденник – це якась сива давнина. Щоденники вели дівчатка в пансіонах шляхетних панянок, де писали всіляку нісенітницю, або люди, які вважали себе (іноді безпідставно) дуже значущими… Більшість щоденників ми побачили через багато років після смерті авторів.   Щоденники Василя Бондаря друкуються ще за його життя, і він зумів довести, що на це треба виділяти бюджетні кошти,   Перша частина «Мережаних закладок» уже стоїть у бібліотеках, а наступна пишеться й друкується в пресі. Тож Бондар вирішив не чекати смерті, а мати можливість отримувати ляпасів ще за життя, бо за деякі фрази і припущення можна і по фейсу дістати.   Це ж як треба себе любити, щоб вважати, ніби цей потік свідомості буде комусь цікавий! На думку автора, це вклад в історію літератури – і не інакше! Це – щабель творчості. Бо якщо не вдається зацікавити читача своїми художніми творами, від яких тхне нафталіном, то...
Read more »