Кіровоградське обласне літературне об’єднання "Степ" імені Віктора Погрібного

  Сайт "Ранкове місто" опублікував  118-у літературну сторінку "Степу" Побачив світ 118-ий випуск "Стежини"  27 лют. 2026 10:08   374    Мистецтво, література Сторінка Кіровоградського обласного літературного об’єднання «Степ» ім. Віктора Погрібного Відповідальна за випуск: Ольга  Полевіна Текст підготував: Олександр Архангельський Ольга  Полевіна Троянський кінь – Ба, а чому він не хотів іти на війну?.. – А хто хоче? Тільки божевільний… Війна – це жах. – Не розумію. Він же прикинувся, що несповна розуму, то, мабуть, хотів? – Він прикинувся божевільним, щоб не йти на війну. Таких не беруть. Ніхто не знає, що вони можуть накоїти. Може, своїх поб’ють… – Нє, баб, я не розумію. То ти кажеш, ідуть, то – не йдуть… Тобто Одіссей був ухилянтом? Олена Сергіївна ледь не розсміялася, хоча зараз було не до сміху: майже північ, тривога, станція метро, де вони переховувалися, переповнена, вона ледь зайшла місце, щоб сісти й притулити до себе п’ятирічного С...

 

   "Роки лютневої люті" –так " називалася літературно- музична зустріч із письменниками з кропивницького літоб'єднання "Степ"у Кіровоградській обласній науковій бібліотеці ім. Дмитра Чижевського. Чотири роки повномасштабної війни – і шість книжок "Степу" про неї: "Смертельний соль -дієз"(два видання), "Рік лютневої люті", "Чи бачать небеса котів", "Дочка гірських вітрів", "Велосипед без лівої педалі". Воєнні новели та вірші письменників зі "Степу" надруковано  у  випущених у м. Дніпро збірниках "Берегині України" та "Українська мати і війна" і всеукраїнських проектах "Весна озброєна" та "Поезія без укриття".   Загиблі рідні, покинуті домівки, зруйновані міста і села, дитинство під ракетами і шахедами...Передану художнім словом галерею понівечених війною доль голова "Степу " Ольга Полевіна і її колеги розгорнули перед одинадцятикласниками ...

  В очікуванні Музи, або Методика диригування літературною студією Тема загадкових будинків не нова, але вона невичерпна. Детектив, психологічний трилер, новела, мініатюра, роман – в яких тільки формах не з’являлися «скелети у шафі»! Написання подібного твору вимагає від автора розвинутої уяви, здатності до парадоксального мислення, почуття гумору, любові до фантастики й містики. І ще багато чого… Кіровоградське обласне літературне об’єднання «Степ» ім. Віктора Погрібного – це спільнота авторів із різним літературним досвідом. Але їм притаманне і уява, і швидке гнучке мислення. І бажання писати, приймаючи умови гри. Чудовий «оркестр», який може виконати твори в будь-яких жанрах, запропонованих диригентом. От я й запропонувала написати на стару й вічно юну тему загадкових будинків. О, уже чую заздрісний шепіт: як це можна! Писати на замовлення, за примусом, хіба це література?! Це екзерсиси, вправи, етюди!.. Любі друзі, скільки творів мистецтва написані за замовленням! І це не завад...

    У  новій книжці(упорядник Фідель Сухоніс) поряд з іншими творами надруковано оповідання письменників із кропивницького "Степу". Детальне знайомство з цією збіркою-згодом.

  27 лютого о 12:00 відділ краєзнавства обласної універсальної наукової бібліотеки імені Дмитра Чижевського запрошує на літературно-музичний захід, присвячений річниці повномасштабного вторгнення росії в Україну. Подія об’єднає слово і музику як простір пам’яті, болю, незламності та надії. У центрі зустрічі - тема війни у творчості авторів обласного літературного об’єднання «Степ» імені Віктора Погрібного, які за роки російсько-української війни створили й видали шість книжок воєнної тематики. У доробку авторів - книги, що народилися з болю і спротиву, з досвіду втрат і віри в Перемогу. Це пронизливі оповідання «Велосипед без лівої педалі» (2025) і глибокі, психологічно насичені повісті «Чи бачать небеса котів» (2025). Це драматична й чуттєва «Дочка гірських вітрів» Ольги Полевіної та О. Архангельського (2025), де війна проходить крізь долі героїв. Поетичним нервом часу звучить «Смертельний соль-дієз» (2022, 2024) - збірка віршів, оповідань та есеїв, а також «Рік лютневої люті» (20...

  До четвертої річниці великої війни згадуємо книжку "Чи бачать небеса котів". 36 її розділів написали автори  з усієї України.А 10 із тих 36- письменники з кропивницького "Степу". Тиждень завершився прекрасним і дуже щемким відгуком на колективну повість "Чи бачать небеса котів" від @Marina Bodnarchuk. Я високо ціную те, що свого часу прекрасні авторки ідеї, чудові письменниці та редакторки Еліна Заржицька та Ольга Полевіна запросили мене долучитися до творчого проєкту. До книги, виданої в 24-му році Видавництво Богдан , серед творів сучасних авторів з усіх куточків України увійшла моя історія "Останній дім кота Тимоша". Взявши цю книгу в руки, я ще навіть не відкрила її — а вже плакала… Сам вигляд обкладинки зруйнованого будинку пробирає до кісток… Ці понівечені стіни, вибиті вікна… і навіть в очах тварин — біль А напис: «Пам’яті загиблих внаслідок російської агресії в мирних містах України» — я читала й розуміла, що спокійно тримати ц...