"Степ"" розказав, як українські жінки переживають війну ФОТО

Кропивницьке літоб'єднання "Степ" відзначило день матері, ознайомивши читачів з двома книжками відповідного змісту. На літературну зустріч,яку Кіровоградська обласна бібліотека для юнацтва ім. Євгена Маланюка організувала спеціально для своїх працівників, степівчани принесли збірки "Берегині України" та "Українська мати і війна". В обох – нариси, інтерв'ю, вірші та оповідання про те, як українські жінки переживають війну. Ці книжки за сприяння фундації "Прометеїв отвіт"(США)вийшли друком у бібліотеці всеукраїнського щомісячника "Бористен"(м. Дніпро).Упорядником обох збірок став голова Дніпропетровської обласної організації Національної спілки письменників України Фідель Сухоніс. Він прислав учасникам зустрічі відеопривітання, де подякував письменникам зі "Степу" за твори для збірок.

Степівчани розказали про історію створення своїх оповідань для цих двох книжок та їх зміст. Очільниця "Степу" Ольга Полевіна у новелі "Троянський кінь"передала радість хлопчика, що ховається з бабусею в укритті від російських ракет,а після відбою дізнається, що озвався його зниклий на фронті батько. Інше оповідання цієї авторки "Лінина війна"наповнене екзистенційним жахом від існування матері й доньки в паралельних світах. Воно почалося ще в мирні часи, а війна взагалі завела обох у повну безвихідь. Тетяна Микитась розповіла, що героями її оповідання "Місто білої акації"є її рідні – мати й син із Одеси, які, буває, не встигають після чергової тривоги піднятися на свій горішній поверх, як уже лунає нова сирена, і з їхніх вікон постійно видно заграви пожеж від влучань.Мати й син у пригодницькій повісті Ніни Даниленко "Козячий випас" випадково виявляють, що останнім часом вони нічого не знали один про одного, кожен мав потаємне життя, а під час війни ті невидимі шляхи схрестилися. У новелі "Кадр із індійського фільму" мати й син довгий час перебували в конфронтації через батька, і лише після визволення сина з полону зажевріла надія на примирення.Авторка розповіла, що сюжет цього майже детективного твору виник у неї після перегляду ролика в Ютубі, який переривався кліпами з індійськими піснями. Героїня оповідання Олени Трибуцької "Шляхи любові" зазнала такої втрати і бачила таке, що душа після того, здається була нездатна на повернення до життя.Але жінка змогла це зробити і ще й спробувати дати щастя знедоленим дітям.

Письменниці доповнювали свої розповіді ілюстраціями з зображеннями персонажів своїх творів і зачитували яскраві моменти з життя героїв. Після зустрічі кілька присутніх підійшли до авторок і зворушено зізналися :" Ви описали те, що відбувається у нас самих та у наших друзів"...

Ніна Даниленко,

прозаїк,член Кіровоградського обласного літературного об'єднання "Степ" імені Віктора Погрібного,

м. Кропивницький