Поезія під звуки часу ФОТО
Статтю про "Степ" опубліковано на сайті Кіровоградської обласної наукової бібліотеки імені Дмитра Чижевського(м. Кропивницький)
Поезія під звуки часу
Наприкінці лютого бібліотека імені Дмитра Чижевського зібрала тих, для кого слово давно стало способом вистояти. Привід – річниця повномасштабного вторгнення. Але вечір вийшов живим: без офіціозу і зайвого пафосу.
Головні герої зустрічі – автори літературного об’єднання «Степ» імені Віктора Погрібного. За чотири роки війни вони видали шість книжок. Писали з середини – з того, що самі пережили і побачили.
«Смертельний соль-дієз» писався з перших днів вторгнення – як спосіб вижити і як свідчення того, що забувати не можна. «Рік лютневої люті» зафіксував перший рік війни так, як його пережили самі автори та запам’ятали ті, хто був поруч. «Весна озброєна» довела: поезія теж може бути зброєю. «Велосипед без лівої педалі», «Чи бачать небеса котів», а також «Дочка гірських вітрів» Ольги Полевіної та Олександра Архангельського занурюють у те, що відбувається всередині людини, поки зовні іде війна.
Ольга Полевіна, Ніна Даниленко, Олена Трибуцька, Людмила Ніколаєвська читали зі сцени. Слухати їх було як отримати лист від когось близького – того, хто знає, але все одно знаходить слова.
Між текстами звучала музика. Валерія Дарієнко, Михайло Лиходєєв, Аллегра Кірячок, Меланія Макаренко, Аріна Степаненко — учні музичної школи № 4 – грали класику і сучасних українських авторів. Їхні мелодії давали залу змогу видихнути і зібратися з думками – перш ніж наступне слово знову стискало серце.
Вечір закінчився. Відчуття, що щось важливе таки було сказане, залишилось.
Тетяна Колєчкіна,
відділ краєзнавства
