Кропивницькі коти у всеукраїнському просторі ФОТО

Книжка "Чи бачать небеса котів" продовжує освоювати нові обшири інфопростору. Це колективна повість, де всі розділи створені  різними авторами. Усі  їхні герої живуть в одному будинку.36 літераторів з усієї України (десять із них–зі "Степу") та з-за кордону описали останні хвилини життя мешканців багатоповерхівки  перед влучанням російської ракети

  Автори ідеї та упорядники книжки–голова Кіровоградського обласного літературного об'єднання "Степ" імені Віктора Погрібного Ольга Полевіна і дніпровська письменниця Еліна Заржицька. Вони ж і організували та провели всеукраїнську письменницьку  онлайн-конференцію. Авторам  книжки "Чи бачать небеса котів" захотілося побачити і почути  один одного і дізнатися про передісторії  написання кожного сюжету.

 З Кропивницького на зв'язок вийшли Ольга Полевіна, Ніна Даниленко, Галина Суржок, з Дніпра–Еліна Заржицька, Олена Швець-Васіна, Володимир  Кільченський, Людмила Сердюковська, з іншим міст – Віктор  Васильчук, Таміла Тарасенко та  ще кілька  літераторів.Також до розмови доєдналися вдячні читачі книги з Кривого Рогу.

   Практично всі автори зізналися, що їм було дуже важко писати на  тему, яка не вигадана і не відійшла в історію, а переживається щодня, щогодини, щохвилини. Ось і ця зустріч відбувалася на третій день  після загибелі від ракетної атаки жителів багатоповерхівки у Києві... І під час зуму письменниця з Одеси Любов Купцова попередила, що через обстріли у неї може раптово зникнути світло і перерватися зв'язок.

 Дехто з авторів зазначив, що персонажі їхніх розділів мають реальних прототипів, за долею яких вони продовжують стежити. Комусь із літераторів участь у колективному проекті допомогла полегшити біль і тугу від втрати рідних людей. Одна  письменниця  пригадала, що імпульсом до створення її оповіді став  побачений ще до війни вражаючий кадр із художнього і зовсім мирного фільму Ще хтось  описав свою ситуацію: приміром, пояснив, що родина не поїхала у безпечніше місце, бо не було на кого кинути численних котів і після виходу книги їм стали приносити осиротілих від війни тварин.

  Невідомо, чи бачать котів небеса, а от люди приймають їх  і обігрівають...

 Ніна Даниленко,

 прозаїк, член Кіровоградського обласного літоб'єднання "Степ" імені Віктора Погрібного, м. Кропивницький