Письменники з кропивницького “Степу” стали учасниками всеукраїнської конференції по книзі “Чи бачать небеса котів”
"Українська літературна газета" написала про "Степ"
Головна Новини Письменники з кропивницького “Степу” стали учасниками всеукраїнської конференції по книзі “Чи бачать...
Письменники з кропивницького “Степу” стали учасниками всеукраїнської конференції по книзі “Чи бачать небеса котів”
Книжка “Чи бачать небеса котів” продовжує освоювати нові обшири інфопростору. Це колективна повість, де всі розділи створені різними авторами. Усі їхні герої живуть в одному будинку.36 літераторів з усієї України (десять із них–зі “Степу”) та з-за кордону описали останні хвилини життя мешканців багатоповерхівки перед влучанням російської ракети.
Автори ідеї та упорядники книжки–голова Кіровоградського обласного літературного об’єднання “Степ” імені Віктора Погрібного Ольга Полевіна і дніпровська письменниця Еліна Заржицька. Вони ж і організували та провели всеукраїнську письменницьку онлайн-конференцію. Авторам книжки “Чи бачать небеса котів” захотілося побачити і почути один одного і дізнатися про передісторії написання кожного сюжету.
З Кропивницького на зв’язок вийшли Ольга Полевіна, Ніна Даниленко, Галина Суржок, з Дніпра–Еліна Заржицька, Олена Швець-Васіна, Володимир Кільченський, Людмила Сердюковська, з іншим міст – Віктор Васильчук, Таміла Тарасенко та ще кілька літераторів.Також до розмови доєдналися вдячні читачі книги з Кривого Рогу.
Практично всі автори зізналися, що їм було дуже важко писати на тему, яка не вигадана і не відійшла в історію, а переживається щодня, щогодини, щохвилини. Ось і ця зустріч відбувалася на третій день після загибелі від ракетної атаки жителів багатоповерхівки у Києві… І під час зуму письменниця з Одеси Любов Купцова попередила, що через обстріли у неї може раптово зникнути світло і перерватися зв’язок.
Ви досі не підписані на телеграм-канал Літгазети? Натисніть, щоб підписатися! Посилання на канал
Дехто з авторів зазначив, що персонажі їхніх розділів мають реальних прототипів, за долею яких вони продовжують стежити. Комусь із літераторів участь у колективному проекті допомогла полегшити біль і тугу від втрати рідних людей. Одна письменниця пригадала, що імпульсом до створення її оповіді став побачений ще до війни вражаючий кадр із художнього і зовсім мирного фільму Ще хтось описав свою ситуацію: приміром, пояснив, що родина не поїхала у безпечніше місце, бо не було на кого кинути численних котів і після виходу книги їм стали приносити осиротілих від війни тварин.
Невідомо, чи бачать котів небеса, а от люди приймають їх і обігрівають…
Ніна ДАНИЛЕНКО,
прозаїк, член Кіровоградського обласного літоб‘єднання “Степ” імені Віктора Погрібного, м. Кропивницький
Коментарі
Дописати коментар