Загадкові невидимки у артгалереї
"Українська літературна газета" вмістила статтю про нове доягнення "Степу"-книжку "Останній штрих". Її надрукував видавець Лисенко Я. С. із м. Кропивницького
Кропивницький «Степ» випустив десяту з початку повномасштабної війни книжку «Останній штрих»
«Степ» уже не дивує. «Степ» уже не вражає. «Степ» уже просто приголомшує креативом!
Кіровоградське обласне літературне об’єднання «Степ» імені Віктора Погрібного випустило десяту за час повномасштабної війни книжку «Останній штрих». В анотації до видання зазначено, що історія його виникнення дивовижна. То так і є.
…Влітку 2024-го у музеї мистецтв міста Кропивницького проходила презентація книжки очільниці «Степу» Ольги Полевіної «Тополя за вікном». Знайомство з цим твором і розмова про механізми конструювання письменницею сюжетів відбувалися у формі інтерв’ю.Запитання авторці ставила її колега зі «Степу» Ніна Даниленко. Під враженням довколишньої обстановки(всі стіни були рясно завішані картинами)вона запитала:
– Ольго Миколаївно, а як би ви продовжили такий сюжет:художник разом з музейними працівниками монтує експозицію своїх картин, а на урочистому відкритті виставки з жахом виявляє, що на багатьох його роботах щось замазано, перефарбовано і домальовано?
Далі цитата з передмови Ніни Даниленко до «Останнього штриха»:
Ви досі не підписані на телеграм-канал Літгазети? Натисніть, щоб підписатися! Посилання на канал
«Співрозмовниця дипломатично відказала щось на зразок того, що треба поміркувати, але робити це зараз на публіці незручно, я поставила наступне запитання уже по змісту «Тополі з вікном», розмова потекла далі, а через день- другий…
Дзвінок від Ольги Полевіної:
– Я написала оповідання про вашого художника!
Мого художника? Це ж якого? У мене багато знайомих майстрів пензля, про кого йдеться ?
А про того вигаданого мною і тут же забутого художника, якому невідомий зловмисник попсував полотна. І не встигла я оговтатися від захоплення(«Оце реакція у письменниці, оце швидкість!»), як нова несподіванка: про цього ж скривдженого митця на пропозицію Ольги Полевіної написав новелу і редактор літературного альманаху «Степ» Олександр Архангельський!
Що залишалося робити мені? Писати й самій, хоча жодного бажання не було… Інші автори зі «Степу» теж оперативно розшифрували загадку понівечених картин. Одні стартували з мого початку, інші дещо його змінили, ще хтось вивів тему малярства за горизонти заданого сюжету – і вийшла збірка детективних, любовних, пригодницьких, фантастичних і містичних оповідань!»
Так хто подомальовував чи попсував художникам картини за версією степівчан?Близька родичка. Колишня подруга з художньої школи. Викладач. Конкурент. Доброзичливець, котрий хотів показати авторові, як насправді треба накладати фарби. Іноді барви зникали самі згідно із законами фізики, а часом до зміни полотен були причетні персонажі з паралельного світу.
Перша презентація «Останнього штриха» відбулася в музеї мистецтв, що несамохіть став місцем виникнення ідеї збірки. Це була іскриста арт-феєрія. Розповіді авторок оповідань Ольги Полевіної, Ніни Даниленко, Галини Суржок, Олени Трибуцької супроводжувалися музичними номерами.Їх виконали учні та викладачі Кропивницької музичної школи №4 Інесса Улюшева, Ганна Фурлет, Сергій Ковальов, Оксана Кожанова, Ірина Держенюк,Вероніка Короленко, Юлія Міняйло.
А потім степівчани показали аудиторії і позалітературні зразки своєї творчості. Олександр Архангельський до всього ще й фотохудожник, композитор та вокаліст, Галина Суржок, Надія Чичкан і Людмила Юферова пишуть пейзажі і натюрморти, а Ніна Даниленко, яка проілюструвала книжку «Останній штрих», створила гумористичні портрети авторів збірки.
Ольга Полевіна подарувала музеєві мистецтв недавню книгу «Степу» «Смертельний соль дієз».
Заступниця директора музею Ганна Осипова вручила Ользі Полевіній подяку за партнерську співпрацю, а куратор заходу Олег Юрченко передав афішу презентації та колаж фото з імпрез «Степу».Там на кількох знімках зафіксовано саме той момент, коли зароджувався «Останній штрих»–але тоді про це ще ніхто не знав…
