Презентація книги "Степу""Чи бачать небеса котів" ВІДЕО
Отримати посилання
Facebook
Twitter
Pinterest
Електронна пошта
Інші додатки
-
Музей мистецтв , м.Кропивницький
Отримати посилання
Facebook
Twitter
Pinterest
Електронна пошта
Інші додатки
Популярні дописи з цього блогу
-
Всеукраїнський зум з приводу книжки "Степу" "Таємниці старого горіха" Комунальний заклад культури «Міська дитяча бібліотека » Криворізької міської ради ініціювала всеукраїнський зум бібліотекарів, читачів та письменників. Мета відеоконференції - знайомство з авторами інтригуючої дитячої повісті «Таємниці старого горіха». Паперову версію випустило в м. Кропивницькому Кіровоградське обласне літературне об'єднання «Степ» імені Віктора Погрібного.Електронний варіант можна прочитати на сайті обласної дитячої бібліотеки м. Дніпра.Це історія про те, як до дідуся і бабусі на канікули приїздять діти та онуки і під крислатим горіхом біля багаття кожен розказує цікавий випадок зі свого життя.Оповідачами стали письменники з різних регіонів України і авторка з Нідерландів. Модерувала чат Ольга Гринюк із дитячої бібілотеки Кривого Рогу. Кожен із авторів, що вийшли на зв'язок, розповідав про створення своєї глави в книжці.Любов Купцова(Одеса), Олена Трибуцька, Н
А що там із фейсом у скинутого літературного короля? Не сказати б системно і постійно, але все ж періодично я читаю твори сучасних українських авторів. У поле мого зору потрапило і літературне об'єднання із міста Кропивницького під назвою «Степ». Слідами історії з його книжкою «Тенета помсти» навіть написала статтю. Її можна прочитати тут: https://stepkr.blogspot. com/2022/12/blog-post.html Тоді склалося враження, що той «Степ» має в себе під боком недругів.Вони хотіли б применшити творчі здобутки студії, але, перепрошую, хотілка чи ще не виросла, чи вже відсохла. А недавно на тому ж сайті, де друкувався наїзд на «Степ», ця студія була згадана знову. Про неї висловився Василь Бондар, котрий років із двадцять підряд керував у Кропивницькому обласним осередком Національної спілки письменників України. Його стаття у формі щоденникових нотаток починається так: «Черговий зразок маргіналізації «Степу». Серед розлогих трактувань слова « маргінал » я обрала лагідне: «Люд
",,,Йому здавалося, що сонце затуляє якась хмарка, ніби птах із широкими крилами кружляє над ним. Вітер із великої ріки гуляв порожніми кімнатами,світило сонце. Усе було,як завжди. Тільки не було людей..." Це відгомін нечутного плачу уявного будинку, одного з десятків тисяч в Україні, над якими вже третій рік кружляють не тільки птахи...Цей будинок, розітнутий навпіл російською ракетою, став одним із героїв повісті «Чи бачать небеса котів» ,яка щойно вийшла друком у тернопільському видавництві «Богдан» і вмить стала лідером продажів і хедлайнером профільних мережевих форумів. Цей твір є проектом унікальним за багатьма параметрами.По-перше — неордин арна ідея. Її авторки і упорядниці книжки Ольга Полевіна(м. Кропивницький) та Еліна Заржицька(м.Дніпро)задумали описати, що відбувалося в кожній зруйнованій квартирі якраз перед фатальним вибухом.По-друге, вражає ексклюзивний підхід до, так би мовити, техніки виконання проекту. Кожну квартиру "заселяв&quo