Кропивницьке літоб’єднання “Степ” презентувало нову книжку “Шепіт чужих дахів”
"Українська літературна газета" опублікувала статтю про "Степ"
Кропивницьке літоб’єднання “Степ” презентувало нову книжку “Шепіт чужих дахів”
“Степ” поклав у культурну скриню краю черговий коштовний скарб–колективну збірку “Шепіт чужих дахів”. З осені 2022-го року це вже тринадцята книжка літоб’єднання!
15 степівчан написали для нового видання 19 повістей та оповідань. У них однакове місце дії– старі будинки. “Стомлені” замки, родові маєтки, гуртожитки, традиційні українські хати, багатоповерхівки, бараки, дачі, особняки і навіть юрти. Для більшості героїв ці помешкання тимчасові, випадкові, орендовані, не свої (це видно і з назви книжки), а тому часто негостинні, незатишні і з секретами.Але є й оселі, тепло яких колишні жителі згадують довгі роки.
Перша презентація нової книжки “Степу” відбулася у Кіровоградській обласній науковій бібліотеці імені Дмитра Чижевського. На зустріч із письменниками прийшли студенти і викладачі Кропивницького професійного ліцею сфери послуг і торгівлі, а також шанувальники художньої літератури, активні читачі та постійні учасники імпрез “Степу”.
Літератори ніби обережно відчинили хисткі двері та завели присутніх між старі стіни, які пам’ятають безліч зустрічей, розлук, тривог і пригод.
Ви досі не підписані на телеграм-канал Літгазети? Натисніть, щоб підписатися! Посилання на канал
Голова “Степу ” Ольга Полевіна анонсувала три своїх оповідання. “Ртуть”–це сучасний родинний кримінал, а “Весела Мері виходить заміж ” і “Білі птахи Оксенхема”–зразки гостросюжетної готичної прози. “Пустка під південним вітром” Олени Трибуцької – монолог будинку, який тримається під російськими обстрілами і насправді не є пусткою, бо пам’ятає голос і турботу господині, чекає її і впевнений, що вона повернеться. “Стежина мого двору ” Тетяни Микитась–хроніки життя будинку, який видно з вікна оповідачки. Вона мимохідь бачить у подробицях побут та стосунки подружніх пар і переживає за їхні долі. Ніна Даниленко не тільки розробила нуарний дизайн обкладинки “Шепоту чужих дахів”, а й показала публіці ілюстрації до своєї повісті “Чесна дівчина”. Це химерно сплетений екшн із сімейних драм, прихованих у коридорно-кухонних сутінках загадок і неочікуваних зигзагів у взаєминах 19-річної студентки з двома однокурсниками. “Чотирнадцять моїх домівок” Олександра Антоненка справді існували в його житті, зізнався автор. Розкидані вони були по колишньому Радянському Союзу включно з далекими південними краями, де герої мусили призвичаюватися до незнайомих азійських умов. Персонажі оповідання Людмили Ніколаєвської “Все золото світу” несподівано дізналися, що в грубі їхнього старого будинку був сховок зі скарбом, і після цього сусіди теж стали простукувати свої закутні в очікуванні приємних знахідок. А герої новели Галини Суржок “Скарби діда Петра” свого часу перекопували землю в занедбаних приміщеннях у пошуках таких коштовностей, про які й говорити соромно.От хіба що посміятися, згадавши цей випадок у окопах на фронті…
Розповіді письменників та уривки з їхніх творів мали музичний супровід. Композиції на синтезаторі виконали учениці Кропивницької музичної школи № 4 восьмирічна Марійка Шаповалова і 6-річна Меланка Макарська.
Ніна Даниленко,
прозаїк,член Кіровоградського обласного літературного об’єднання “Степ” імені Віктора Погрібного,
м. Кропивницький
