Велосипед без лівої педалі

 


Сайт Національної спілки письменників України опублікував статтю про нову книжку "Степу"-збірку гостросюжетних новел "Велосипед без лівої педалі"


Ті, що транслюють добро

0

Людина не обирає час, коли народжуватися. Це вже – як кому пощастить… Діти війни – особливі. Вони проживають своє дитинство в таких умовах, що дивно, чому вони ще залишаються дітьми. Вони вміють радіти, як і діти мирного часу, звикають до сирен, знаходять щасливі миті життя, але знають багато такого, від чого ті самі «мирні діти» вжахнуться…

І все ж таки вони залишаються дітьми. Бо іншого часу для дитинства в них не буде.

Саме про них нова книжка авторів Кіровоградського обласного літературного об’єднання «Степ» ім. Віктора Погрібного «Велосипед без лівої педалі», видана в Кропивницькому  у серпні 2025 р. у видавництві «Код»

Олена Трибуцька. «Шляхи любові».

Фільми жахів відпочивають. Люди іноді із задоволенням дивляться їх, коли не вистачає адреналіну в сірому житті. Полоскотати нерви іноді приємно. Але оповідання пані Олени виверне душу, бо пережити таке, що сталося з героями, нікому не побажаєш. І все ж таки життя перемагає, і епілог сяє світлом. Бо Любов має життєздатну силу. І авторка доводить це.

Олександр Антоненко представлений у книзі двома оповіданнями. Одне з них і підказало назву збірки: «Велосипед без лівої педалі».

А ідею оповідання спровокував малюнок Надії Чичкан: хлопчик з велосипедом на тлі полум’я вибухів та пожеж.

На ідею малюнка несвідомо наштовхнула  я, бо шукала обкладинку для книжки, а пані Надія має дар говорити мовою фарб і ліній… Ось так, майже в співавторстві, виникло оповідання. Я запропонувала написати оповідання по  малюнку, і через день пан Олександр надіслав тільки що написаний твір.

У чудового велосипеда, подарунка від тата, який загинув, зламалася ліва педаль, тож хлопець не міг поїхати з друзям у подорож. А запчастин селищі не було.

Але дива трапляються не тільки в казках. Фея вміє приносити не лише кришталеві черевички й запчастини до велосипеда, але й щось важливіше. Хлопчик з оповідання отримав більше, ніж хотів. І його мати – теж…

А от «Оповідка про ненаписане оповідання» подарує м’яку посмішку, бо автор володіє прийомами лагідної іронії. Це притаманно всім його творам. Особливо епізод з чобітками, в які намагаються взути вихованців молодшої групи дитячого садка під час повітряної тривоги. Як дотепно написано!

Узагалі на іронію, гумор здатні не всі автори. Дивно, але факт: можна бути обдарованим літератором і без цього. Людей без почуття гумору досить багато.

Але коли автор на напівтонах уміє розвеселити читача, коли кожна фраза зафарбована тонкою іронією – це додає твору особливості.

Ольга Полевіна (тобто я) представлена трьома малесенькими оповідками.

«Татів подарунок» – про денні й нічні будні дітей, яким випало народитися в такий негостинний час. Укриття з середини очами маленького хлопчика.

«Лист» – за словами одного з читачів, найстрашніше оповідання у збірці.  Не лякайтеся: в ньому немає ані кровавих річок, ані жахів. Це лист, який подумки пише святому Миколаю маленька дівчинка. Подивіться, як вустами дитини багато можна розказати про війну лише на двох сторінках.

«Різдвяні дива» – тут трохи фантастики. Описане далеке майбутнє.  Але народжується воно в сьогоденні, коли діти колядують під час тривоги.

Ніна Даниленко. «Команда лижників»

Ця авторка вміє так «розкрутити» сюжет, що ви не зможете відірватися від сторінок. Основний прийом – дія. Вона стрімко розгортається й веде в такі глибинні психологічні ситуації, про які ви й не здогадувалися. Переказати неможливо. Раджу прочитати.

Сергій Гейко. «Ні обіцянок, ні пробачень»

Ви добре знаєте підлітків? А хіба їх можна знати «добре»? Це terra incognita. І автор підіймає лише край завіси. Зазирнімо туди разом з ним.

Тетяна Микитась. «Місто білої акації»

Це про життя в місті під час війни підлітка. Вона знає, про що пише, бо оповідання навіяне розмовами з онуком.

Надія Чичкан. «Аут»

Це про наших дітей за кордоном. Хоч там і «мир», але в кожного своя війна. І пронизливий висновок стосовно моралі…

Світлана Зіноватна. «Звичайний день»

У нас дебют: читачка з Кривого Рогу, яка знає авторів «Степу» за книжками «Таємниці старого горіха» та «Чи бачать небеса котів?», побажала доєднатися до нашої спільноти й надіслала замальовку, страшну у своїй трагічній простоті: звичайний день звичайних українських школярів під час великої війни. Саме цей твір доводить, що дитинство нікуди не поділося, і війна йому не завадить. Трагічність у тому, що такі дні в нас – звичайні…

Галина Суржок. «Довга дорога до дому»

Це ціле полотно, а не оповідання, про хлопчика, якого незаконно вивезли з України. Тема складна й потребує багато конкретної інформації. І великого щирого серця для написання.

Людмила Юферова. «Наречений із сюрпризом».

Оповідання вимагає вміння буденно писати про трагічне, без пафосу й зайвих «сліз». І саме таке поєднання говорить про майстерність. На жаль, приходить час, коли таких наречених буде більше, і в цьому – велика трагедія. Але оповідання світле. Дивно – жалієш не хлопця в інвалідному візку, а тих дівчат, які відмовили йому. І в такій реакції читача теж відлиск творчої вправності авторки.

А герой оповідання Олександра Архангельського «А далі – будь, що буде» ще не народився. Але така дрібниця не заважає йому спостерігати за цим ще незнайомим світом. А може, і правда, що ненароджена дитина знає більше, ніж ми вважаємо? Та хіба спитаєш? А виросте – усе забуде…

Але ж творці – це ті, хто відчуває Всесвіт. Саме тому вони – письменники. Немає вигаданих історій. Вони всі відбувалися, може, в інший час і в іншому місці.

Тож велосипед, у якого відвалилася ліва педаль, полагодили, не хвилюйтеся! Усе буде добре! – так стверджують автори книжки. Саме таке відчуття залишається після прочитання.

А це важливо: емоція летить до ноосфери і повертається, щоб стати подією. Чим більше читачі транслюють добро, тим скоріше воно повернеться.

Бо письменникам відкрите майбутнє.

Я в це свято вірю!

Ольга Полевіна

Популярні дописи з цього блогу

Акції та гостини "Степу"ФОТО

Степових "Котів" не випускають із рук

Шляхетний Пегас vs троянська кобила