Літературне об'єднання "Степ"

Літературною кузнею краю прийнято вважати обласне літературне об'єднання «Степ», створене ще у славному 1939-му — році заснування області. Його попередниками були різноманітні студії при місцевих газетах, очолювані в різні часи Марком Серебрянським та Миколою Кулішем. До гуртів літстудійців входили Сава Голованівський та Олександр Рохович. Першим керівником літературного об'єднання став прозаїк та відповідальний секретар «Кіровоградської правди» Анатолій Хорунжий (1939-1941). Одразу по війні об'єднання очолив поет Іван Ісаєв (1846-1948), саме при ньому і з'явилася перша колективна збірка творів місцевих авторів «Під сонцем Вітчизни». Потім протягом двадцяти років — з 1948 по 1967, літературне життя області очолював прозаїк та публіцист, завідувач відділу культури газети «Кіровоградська правда» Віктор Ярош. Це саме під його керівництвом зроблено спробу заснувати обласний літературний альманах «Степ». Він побачив світ у 1958 році, 

Літературною кузнею краю прийнято вважати обласне літературне об'єднання «Степ», створене ще у славному 1939-му — році заснування області. Його попередниками були різноманітні студії при місцевих газетах, очолювані в різні часи Марком Серебрянським та Миколою Кулішем. До гуртів літстудійців входили Сава Голованівський та Олександр Рохович. Першим керівником літературного об'єднання став прозаїк та відповідальний секретар «Кіровоградської правди» Анатолій Хорунжий (1939-1941). Одразу по війні об'єднання очолив поет Іван Ісаєв (1846-1948), саме при ньому і з'явилася перша колективна збірка творів місцевих авторів «Під сонцем Вітчизни». Потім протягом двадцяти років — з 1948 по 1967, літературне життя області очолював прозаїк та публіцист, завідувач відділу культури газети «Кіровоградська правда» Віктор Ярош. Це саме під його керівництвом зроблено спробу заснувати обласний літературний альманах «Степ». Він побачив світ у 1958 році, але у зв'язку з тим, що збірка містила вірші раніше засудженого поета Олексія Машкова, майже весь наклад видання було вилучено.

Після В. Яроша зовсім нетривалий час біля керма «Степу» перебував Микола Смоленчук (1967-1968), починаючи з 1969 року новим його лідером став поет, прозаїк, публіцист, лауреат республіканських літературних премій ім. І. Нечуя-Левицького, Остапа Вишні та обласних Є. Маланюка і Ю. Яновського Віктор Погрібний, котрий невтомно та наполегливо продовжує літературно-просвітницьку роботу вже майже чотири десятиліття. За його керівництва літературне життя області стало насиченішим та змістовнішим, оскільки завдяки його журналістському авторитету ще від початку 60-х літоб'єднання отримало свою періодичну шпальту «Літературна сторінка», пізніше «Степові кларнети» і, нарешті, повноцінну щомісячну сторінку «Стежина» в «Кіровоградській правді», що стала справжнім випробувальним полігоном як для найновіших різножанрових творів обдарованих початківців, так і старожилів обласного літературного процесу.

А ще - зібрання літстудійців — останнім часом в обласній бібліотеці для юнацтва імені Олександра Бойченка – творчі зустрічі з учнями шкіл та студентством області, видавнича робота, координація діяльності районних літературних студій та клубів. Зокрема таких, як «Степова криниця» у Малій Висці, «Джерела» та «Стожари» в Олександрії, «Сонячні кларнети» та «Ліра» у Знам'янці, «Літо» у Світловодську, «Вись» у Новомиргороді, «Струмок» у Лолинській, «Ятрань» у Гайвороні, «Вершники» у Компаніївці та інших.

А ще щорічні вересневі літературні десанти членів літоб'єднання у села Арсенівка та Веселівка, що в Новомиргородському районі, де за ініціативи Віктора Погрібного засновано заповідник «Батьківщина Карпенка-Карого» та ландшафтно-орнітологічний заказник «Карпенків край», зведено багатотонні гранітно-монолітні монументи на честь славного драматурга, в тому числі й на місці, де колись стояла батьківська хата.

Особливою активністю завжди відзначалася студійна робота обласного літературного об'єднання. Так, ще від початку 70-х при редакції газети «Молодий комунар» продуктивно діяла міська літературна студія «Сівач», почергово очолювана Віктором Погрібним, Леонідом Народовим, Володимиром Базилевським, та особливо потім, коли її було доручено вести, можливо, що й найталановитішому з кіровоградських поетів, котрі присвятили все своє життя цьому краю, — Валерієві Гончаренку. Школу «Сівача» за його керівництва пройшла ціла плеяда літераторів, нині вже середнього та старшого покоління, багато з яких поповнили лави Національної Спілки письменників України. В.Гончаренко настійливо вимагав від кожного зі студійців поважливого ставлення до Слова, організовуючи майже змагальні віршовані вправи, в тому числі й на задані теми, запальні гуртові диспути щодо якості того чи іншого доробку студійців. Сьогодні на будинку по вулиці Луначарського, де колись збиралися молоді кіровоградські «сівачі» поруч з меморіальною дошкою «Степу», завдяки зусиллям творчої інтелігенції, встановлено меморіальну дошку роботи місцевого скульптора Віктора Френчка на честь Валерія Гончаренка з виразним портретом, датами життя (23.04.1942 — 09.06.2000) та хвилюючою цитатою з його вірша:

Коли вечір червоним колесом 
Мій поріг назавжди покине, 
Я хотів би вклонитись колосом 
В ноги рідної України. 

На початку 90-х Віктором Погрібним було започатковано літературний фонд «Відродження», бюджет якого формувався за рахунок надходжень від меценатів та внесків самих літераторів, що, зрештою, і стало підґрунтям для створення видавництва художньої літератури «Степ». Це дало можливість відродити однойменний журнал та видати збірки найобдарованіших членів літоб'єднання, більшість із яких потім поповнила ряди обласної організації НСПУ. Під логотипом «Степу» вийшло близько 60 книжок, редагованих В. Погрібним. Взагалі ж, ще від самого початку заснування «Степу» з-поміж його активістів та вихованців необхідно виділити імена таких помітних постатей, як Сергій Плачинда, Леонід Тендюк, Віктор Александров, Володимир Базилевський, Валерій Юр'єв, Валерій Гончаренко, Леонід Народовий, Юрій Коваль, Петро Куценко, Юрій Дмитренко, Георгій Шевченко, Галина Берізка-Бровченко, Юрій Камінський, Борис Чамлай, Федір Непоменко, Тамара Журба, Володимир Кобзар, Василь Бондар, Леонід Куценко, Петро Селецький, Василь Журба, Олександр Жовна, Катерина Горчар, Антоніна Корінь, Ярослава Бабич, Володимир Вакулич та ще багато інших...