Кіровоградське обласне літературне об’єднання "Степ" імені Віктора Погрібного

    Газета "Народне слово" надрукувала рецензію на вірші Назарія Назарова. Добірку висунуто на здобуття літературної премії ім. Євгена Маланюка Рецензія  на твори  Назарія  Назарова Поезія  – дивний таємничій код, який «вмикає» в читача систему асоціацій і образів. Рядок, мов стріла, влучає в якесь потайне місце у свідомості, і ти вже не можеш його забути. Поезія діє на підсвідомість, на почуття. На розум діє проза. Сюжетом, розміркуваннями, логічними висновками. І образами – через деталі. І асоціаціями – через свідомість читача. Поезія має зворотну направленість: спочатку образи, деталі, асоціації, і слідом за ними – філософські висновки, логіка, тінь сюжету… У поезії сюжету може й не бути, але, якщо, окрім усього переліченого, тінь його є, то це тільки підсилює твір. Якщо є натяк, про що мова, його досить, і він працює на зміст. Погано, коли в поезії є тільки сюжет… Це так, роздуми після знайомства з цікавим автором. У книжці авторів Кропивницького літера...

    Сайт "Ранкове місто" надрукував 114-у літературну сторінку "Степу" Побачив світ 114-ий випуск "Стежини"  26 лист. 2025 09:22       Мистецтво,  література  Сторінка Кіровоградського обласного літературного об’єднання «Степ» ім. Віктора Погрібного Відповідальна за випуск: Ольга  Полевіна Олександр Архангельський А я усе спокутую гріхи… (вінок сонетів) Магістрал А я усе спокутую гріхи… Вони – немов тугий на шиї зашморг. Не підставляв нікому я щоки й ніколи не підставлю, і нізащо. спокутувати все ж гріхи мені, на цьому світі житиму допоки. Хоча про те, що істина в вині, із давньої пори речуть пророки. Не в тім вині, що ллється через край, а у вині за безсоромні вчинки. Не сподіваюсь зовсім я на рай. Що там? – хоча б підглянути в шпаринку. До скону днів спокутувать гріхи за гордий норов і надмірну хіть. 1 А я усе спокутую гріхи… А що іще в житті мені зосталось?.. Як на слизьке штовхав мене лихий, не кожен раз за те мене карали. І я вважав...