«Українська мати і війна» (хроніки сьогодення)
«Українська мати і війна» (хроніки сьогодення) Нинішня війна торкнулася кожного. Війна, яка ніяк не закінчується всупереч здоровому глузду. Божевілля… Війна – не наш вибір. Ми – змушені. І ми – боремося. Чи потрібно писати про війну? Необхідно. Це святий обов’язок письменника, бо література про війну – більше, ніж художній твір. Це – історія, яку потрібно донести до прийдешніх поколінь. Так, війна торкнулася кожного. Але найбільш – жінок-матерів. Бо невідомість, постійна тривога, тремтіння від телефонного дзвінка (а раптом страшна звістка!) – жахлива катівня, яка є невід’ємним атрибутом побуту війни. Як жити далі, коли приходить звістка про загибель дитини?.. Провалитися в небуття, догнати його в тій прірві, віддати своє життя взамін його?! Тільки це неможливо… Залишається жити з раною в серці, рятуватися роботою, намагатися знайти притулок своїй невикористаній любові… Хтось іде на війну. Хтось стає волонтером, знаходить в цьому порятунок, хтось тихо вмирає кожного дня, ...