Кіровоградське обласне літературне об’єднання "Степ" імені Віктора Погрібного

  На сайті "Ранкове місто" опубліковане оповідання Ольги Полевіної Побачив світ 80-ий випуск "Стежини", часопису Кіровоградського обласного літературного об’єднання «Степ» ім. В. Погрібного  30 жовт. 2023 09:45   34    Мистецтво, література Часопис Кіровоградського обласного літературного об’єднання «Степ» ім. Віктора Погрібного Відповідальна за випуск Ольга Полевіна Текст підготував Олександр Архангельський Ольга  Полевіна ПОВЕРНЕННЯ Похмурі березневі сутінки повільно сповзли на землю. Мона приречено увійшла до під'їзду свого будинку. Ще один вечір на самоті – скільки їх було вже? Похмура погода тільки поглиблювала і без того гнітючий настрій. Жодного натяку на весну – похмурість і вогкість. Порожня квартира зустріла її мовчанням. Вона повісила плащ і опустилася на пуфик, що стоїть тут же, в коридорчику. Сьогодні рівно рік. Жахливий, томливий, безпросвітний рік минув з того дня, як його не стало. Ці похмурі сутінки для неї не кінчалися. «З ним зникло сонце», –

Сайт Національної спілки письменників України вмістив статтю про очільницю "Степу" Чи відчиняються двері книговидання скрипковим ключем?.. 27.10.2023 0 59   Поділитися   Facebook   Twitter   Telegram Хто свого часу вивчав музичну літературу, знає, що біографії композиторів – невід’ємна складова їхніх творів. І потрібно включити увагу, щоб запам’ятати всі їх життєві перипетії. Коли, слухаючи музику, включаються емоції — вони допомагають засвоїти матеріал, але роки життя її авторів ніяк не хочуть лишатися в пам’яті. Письменниця Ольга Полевіна (м. Кропивницький) пропонує йти іншим шляхом: її книжка «Володарі скрипкового ключа» – короткі оповідання про композиторів, основані на цікавих фактах їхніх біографій. Вона починає оповідь не зі стандартних фраз «народився в місті… у … році…», а раптово вводить читача у світ цікавої людини, починаючи з незвичайного випадку, майже пригоди. На цей гачок потрапляє увага читача, і він уже не в змозі відірватися від оповідання… А потім виявляєт

ЧИ ВІДЧИНЯЮТЬСЯ ДВЕРІ КНИГОВИДАННЯ СКРИПКОВИМ КЛЮЧЕМ? Хто свого часу вивчав музичну літературу, знає, що біографії композиторів – невід’ємна складова їх творів. І потрібно включити увагу, щоб запам’ятати всі їх життєві перипетії. Коли, слухаючи музику, включаються емоції - вони допомагають засвоїти матеріал, але роки життя її авторів ніяк не хочуть влізати в пам’ять. Письменниця Ольга Полевіна (м. Кропивницький) пропонує йти іншим шляхом: її книжка «Володарі скрипкового ключа» – короткі оповідання про композиторів, основані на цікавих фактах їхніх біографій. Вона починає оповідь не зі стандартних фраз «народився в місті… у … році…», а раптово вводить читача у світ цікавої людини, починаючи з незвичайного випадку, майже пригоди. На цей гачок потрапляє увага читача, і він уже не в змозі відірватися від оповідання… А потім виявляється, що він читає про великого композитора, якого бачив на портреті, але не зміг запам’ятати ані слова про нього. А в оповіданні парадний портрет оживає. Ефект

Ольга Полевіна презентувала свою збірку"Володарі скрипкового ключа"(художні розповіді про  композиторів-класиків)ФОТО  

Твори степівчан появилися на сайті "Ранкове місто" Побачив світ 79-ий випуск "Стежини", часопису Кіровоградського обласного літературного об’єднання «Степ» ім. В. Погрібного  17 жовт. 2023 10:40   53    Мистецтво, література Часопис Кіровоградського обласного літературного об’єднання «Степ» ім. Віктора Погрібного. Відповідальна за випуск Ольга Полевіна. Текст підготував Олександр Архангельський ОЛЕНА ТРИБУЦЬКА Балада про старого скрипаля Arslonga, vitabrevis Справляла осінь чорну месу, Рвучи на шмати небокрай. Старий скрипаль тужливу п’єсу Грав не смичком – душею грав. Журбою стугоніли струни Про тугу днів, фатальність втрат, Згасав холодний вечір сумно В огні покинутих багать. Ковзали вулицями тіні Людських думок, бажань, жалів… Ридав осінній Паганіні… Той плач так високо бринів У кронах пожовтілих кленів, В багряно-синім тлі небес. А хтось – підступний, тихий, темний – Скрадався в сутінках. І щез… Тремтів старий скрипаль на вітрі. Та тільки грать не перестав, Кида